Зустрічайте вегетаріанський день!
Приблизно в третій четвер кожного місяця ми будемо публікувати статті про життя вегетаріанців. Ці пости будуть присвячені дослідженню різних аспектів вегетаріанства і його взаємозв’язку з нашою Садханою і способом життя. Вас також чекає приємне доповнення у вигляді перевірених автентичних рецептів вегетаріанських страв, якими ви зможете насолодитися.
У першій статті Адхікасвараа Дасі поділиться своїм досвідом переходу на вегетаріанство, а також улюбленим рецептом яблучного пирога.
Як стати гуманним до власного тіла?
У дитинстві я бачила, як дідусь і мама ловлять рибу, і дуже страждала, коли спіймані риби вмирали. У моєму місті риба становить основу раціону, але я ніколи її не любила саме через негативні дитячі враження. Ці спогади завжди стояли у мене перед очима, і я гостро усвідомлювала, що те, що лежить в моїй тарілці, колись було живою істотою – з очима, ротом і тілом.
Я родом з Туреччини, де вегетаріанство набуло поширення зовсім недавно. Тут люди проявляють любов один до одного, влаштовуючи щедрі застілля. І коли ви приходите до когось в гості, ваш відмова від м’яса чи в принципі від їжі сприймається як образа. Якийсь час я змушувала себе їсти м’ясне, щоб не ображати інших і не вислуховувати їхні коментарі. Мені говорили, що Бог створив тварин спеціально для того, щоб ми могли їх їсти, чи що м’ясо корисно для здоров’я, або що я повинна перестати вередувати, і так далі.
Взагалі я була дуже розбірлива у виборі м’ясних страв, та й їла їх нечасто. Але з якогось моменту моє тіло категорично чинило опір і я сама стала виключати м’ясо з мого життя. Кожен раз, коли я змушувала себе їсти м’ясо, мене нудило і рвало, організм втрачав сили, і здоров’я в цілому було підірвано. Мій зовнішній вигляд також залишав бажати кращого.
Справжнє розуміння того, що потрібно щось змінювати, прийшло до мене у віці вісімнадцяти років, в один з уїк-ендів. Тоді до нас прийшли гості, і мама приготувала страву з курки за незвичним рецептом. Коли ж вона поставила переді мною тарілку з куркою і картоплею, у мене виникли несподівані почуття. Мені раптом стало соромно! Мене захопило відчуття провини. Я не могла дивитися на їжу і тільки лепетала: «Вона на мене дивиться, мені так соромно». Але для всіх тих, хто сидить за столом, включаючи мене саму, це не мало сенсу.
Мені знадобилося майже чотири роки, щоб твердо вирішити, що я буду вегетаріанцем і покладу край стражданням свого тіла. Незабаром після прийняття цього рішення я стала набагато здоровіше, сильніше і спокійніше. Моя душа знайшла спокій, і смуток пройшов. Я відчувала, що зробила правильний вибір, і все більше і більше схилялася до вегетаріанства.
Тоді ж я почала по-справжньому розуміти, що тільки я несу відповідальність за своє тіло, і тільки в моїх силах почати приймати правильні рішення. Зараз я перейшла на щоденне вегетаріанське харчування; я задоволена своїм вибором, прислухаюся до свого тіла і дбаю про нього. Наші тіла мають дивну здатність підказувати, що для нас добре. І якщо ми хочемо жити в гармонії з собою і своїм життям, то повинні його слухати.
Кілька років тому я почула одну розмову, кожне слово якої мало для мене величезне значення:
- Що відбувається з твоїм тілом після смерті?
- Після смерті тіло відправляється на кладовище.
- Але хіба є якась різниця між тілом людини і тварини? Навіщо поміщати чийсь труп в своє тіло, тим самим перетворюючи його на кладовище?
Як то кажуть, «Якщо хочеш щось змінити, почни з себе».
Почніть з себе, решта додасться. Не можна очікувати доброти від інших, якщо ми самі до себе недобрі. Також важко почути інших, якщо ми глухі до себе. Ми всі унікальні. У всьому світі не існує іншої Адхікасвараа Дасі. Як же я можу очікувати, що все, що добре для інших, добре і для мене? І як я тоді зрозумію, що не слухаю себе і своє тіло?
На перший погляд так може міркувати анахорет, але насправді це просто розмова з самим собою, а також одні з кращих відносин, які коли-небудь у мене були. І вони вимагають більше мужності, ніж може здаватися. Коли інші вказували, що для мене буде краще, моїм завданням було навчитися не відволікатися на ці голоси, а прислухатися до свого серця. Може здатися, що це просто розповідь людини, яка змінила свою дієту, але насправді це історія про те, як я змогла почути саму себе.
Іноді потрібна мужність, щоб почати прислухатися до себе крізь шум навколишнього світу. Задайтесь наміром бути хорошим, добрим, люблячим. І почніть з того, щоб стати хорошим, добрим і люблячим по відношенню до себе. Менше судіть себе, рідше чіпляйтеся за негативні думки і раз і назавжди перестаньте себе демотивувати. Тоді буде набагато легше сприймати доброту і красу, які є в кожному з нас. Все, що вам потрібно, – це мужність, щоб зробити перший крок. А решта неодмінно додасться.
ВЕГЕТАРІАНСЬКИЙ ЯБЛУЧНИЙ ПИРІГ
Сподіваємося, вам сподобалася наша перша стаття з циклу про вегетаріанство, і вам є, над чим подумати. А поки ви вчитеся слухати себе і шукати відповіді на запитання, чи ваш це шлях, пропонуємо рецепт вегетаріанського яблучного пирога. Пам’ятайте, що вміння слухати себе, вегетаріанство і любов до ласощів цілком гармонійно поєднуються.
Вегетаріанський яблучний пиріг
Тісто
150 мл оливкової олії
50 мл води
2 ст. л. сахарної пудри
250 гр борошна (додавати поступово, притримуючись консистенції)
16 гр розпушувача
8 гр ванільного цукору
Начинка
3 яблука
110 гр цукору
1 ч. л. кориці
Приготування:
1. Готуємо тісто: в великій мисці змішайте інгредієнти. Додайте борошно до необхідної консистенції. Тісто повинно бути масляним, але не липким.
2. Відділіть трохи тіста та покладіть до холодильника.
3. Розігрійте духовку до 180°С.
4. На злегка посипаною борошном поверхні розкачайте тісто. На цьому етапі воно ще не прийняло бажану форму. Перекладіть його в форму для пирога і з акуратним натиском розподіліть по дну і стінкам.
5. За допомогою вилки зробіть проколи в тісті на дні форми.
6. Приготуйте начинку: очистіть яблука і натріть на тертці. Перекладіть в каструлю і додайте цукор. Варіть на середньому вогні поки суміш не придбає коричневий колір. Додайте корицю і перемішайте.
7. Перекладіть яблука у форму з тістом та зверху покрошіть залишок тіста з холодильнику.
8. Випікайте доки корочка не стане золотисто-коричневою.
9. Насолоджуйтесь!
