Той, хто віддає Мені з відданістю лист, квітку, плід чи трохи води, я приймаю цю пожертву, віддану з відданістю тим, хто чистий серцем.
Бгаґавад-Ґіта , 9.26
На протязі всього часу людство розробили численні способи молитися та вираження відданості по відношенню до Бога. Ритуали допомагають нам зосередитися, діючи за вказівками та настановам. Вони допомагають нам розвивати стосунки та спілкуватись з Богом.
Ми розуміємо що Бог всюдисущий, але ми бачимо, що деякі люди більш пов’язані з ним. Іноді ми помічаємо, що легше відчувати Його в одних місцях порівняно з іншими. Іноді через святих, іноді через храм Бог починає ставати для нас реальністю, і ми починаємо розвивати власні стосунки з Ним. Легко забути, що милосердний Господь також може увійти до наших домівок, щоб ми могли розвивати ці стосунки з Ним там. Він приходить до нас як наш маленькиймурті Крішни, як Туласі, як падукі та зображення Гурудева чи будь-яка інша форма Бога, на яку ми покладаємо свою віру та любов.
Практика пуджі очищує розум від його природної схильності прив’язуватись до зовнішнього світу, почуттів та об’єктів, та концентрує нашу увагу на об’єкт любові і поклоніння, Божество. Проста Пуджа показує нам суть цих священних ритуалів у легкій формі, це ідеальний початок індуїстської молитви, навіть для західного мислення із хитросплетінням та таємницями.
Що робить Просту Пуджу справді красивою – це прямий зв’язок з Богом, коли ти відчуваєш Його. Ви можете висловити свою любов без будь-яких бар’єрів. Я спостерігав за собою, якщо я просто сідаю, дивлячись на своє божество, моє обличчя світиться посмішкою, я відчуваю цей зв’язок. Усе навколо зникає, і я згадую, що найголовніше в моєму житті.
Парамахамса Вішвананда так часто нагадує нам, що єдиною метою душі, у цьому матеріальному тілі, є досягнення Господа, але не просто досягнення Його, а переживання Його Любові у яскравих стосунках. Проста Пуджа – це акт молитви. Потрібно витратити трохи часу на те, що є найважливішим, на стосунки між вами та Богом.
