Безумовну любов до кого-небудь відчуває більшість людей: це любов до домашніх тварин, дітей, батьків або бабусь та дідусів, але зазвичай вона не поширюється далі наших близьких; водночас любов до себе вважається ганебною, і багато хто бореться з нею. Чому ж нам так важко по-справжньому любити себе та інших?
Свамі Вішвананда каже, що Любов – це все, що існує, нею насичена кожна частинка творіння, але ми забуваємо про це, тому що перебуваємо в полоні власного мозку, нас обмежує розум.
Власне розум, який так високо цінується в сучасному світі, заважає нашій здатності любити.
Так що ж являє собою цей розум?
Згідно йогічної філософії у людського розуму є чотири аспекти:
1) Манас – це сенсорний і оброблювальний зовнішній розум, здатний координувати нашу сенсорну систему: ментальний монітор думок і образів.
2) Чітта – це наш банк пам’яті, де ми зберігаємо враження, бажання і досвід: ці збережені враження формують нашу звичну поведінку та бажання.
3) Ахамкара – це почуття власного «я», его, індивідуальності, незалежності; воно фільтрує прийняття рішень, віддаючи пріоритет особистій самосвідомості, і тим самим розбещує, плямує і забруднює цей процес.
4) Буддхі перекладається як інтелект – це здатність розуму до розрізнення: ясність, нейтралітет і проникливість; це перший чутний нам голос інтуїції.
Зрозуміло, що деструктивна природа Ахамкари буде перешкоджати духовному зростанню і обмежувати нашу здатність любити безумовно; це одна з причин, по якій ми робимо нашу Садхану: практика Атма Крія Йоги (АКЙ), допомагає уникнути зміцнення его. Практика АКЙ підпорядковує Ахамкару, очищаючи Буддхі; вона також покращує звички Чітта, тобто трансформує погані звички і непотрібні реакції, створює і зберігає корисні, здорові звички. Як тільки Буддхі очищена, наш інтелект може звернутися всередину, до того, що там перебуває – до свідомої Атми, яка приймає рішення, тобто до Душі. Благодать АКЙ дає нам можливість розширити цю вроджену здатність безумовно любити все і всіх, а найголовніше любити себе.
Свамі Вішвананда сказав, що для того, щоб полюбити себе, окрім практики Садхани потрібне прийняття: це здатність приймати абсолютно все тут зараз, як позитивне, так і негативне – так ми навчимося долати всі наші обмеження. Як тільки людина навчиться приймати самого себе, вона зможе приймати й інших, що зрештою призведе до розвитку безумовної Любові до себе й інших.
