Шлях до усвідомлення Бога – вічний. Наші відносини з Ним вічні. Такий підхід до сприйняття самого шляху і інших людей на ньому допомагає позбутися від необхідності щось підтверджувати або доводити. Духовний шлях – це наближення до Бога. Це нескінченний досвід, який потрібно просто споглядати. Справжня Божественна Любов незмінно розширюється, зростає і ніколи не в’яне. Вона не притупляється. У Божественної Любові є близькість, яка ніколи не закінчиться.
Почуття самотності на духовному шляху не дивує з багатьох причин. Важливо визнати, що щира відданість духовному життю – велика рідкість в сучасному світі. Вибір на користь цього шляху створює між вами і іншими людьми певну різницю і дистанцію. Це може призвести до почуття самотності і віддаленості. Але все-таки духовний шлях дозволяє жити на самоті і повному посвяченні відносинам з Богом без самотності.
САМОТНІСТЬ ПРОТИ ВІДДАЛЕНОСТІ
Перш за все потрібно осмислити, що самотність і відокремленість – різні поняття. Вас може оточувати і підтримувати багато люблячих людей, але ви все одно будете відчувати самотність. І навпаки, ви можете жити окремо і самотньо, але не відчувати себе самотніми. Самотність не завжди шаблонна і однотипна. У неї немає чітких діагнозів.
У самотності кілька джерел. Її може викликати почуття нерозуміння, відчуження, марності, порожнечі і незадоволеності. Вчені відзначили, що самотність може бути соціальною хворобою, яка розвинулася з метою захистити людей від небезпек ізоляції. Сканування мозку показує, що та його область, яка реєструє емоційну реакцію на біль, також реєструє і соціальну віддаленість. Тому почуття самотності і фізичний біль пов’язані між собою. Цей біль реальний, і він може вилитися в депресію і ще більш глибоку самотність.
У фахівців соціальних наук і психологів є вагомі підстави вважати, що почуття самотності не настільки прямолінійне, як біль, прагнення до соціального контакту і здоровим відносинам заради подальшого розвитку виду або власного благополуччя. Занадто багато людей відчувають себе самотніми незважаючи на успішність, наявність здорових відносин і так далі.
Безсумнівно одне: самотність – це стан розуму. Це не правда і не вигадка, а суб’єктивне переживання. Люди на духовному шляху можуть відчувати себе неправильно зрозумілими, тому що зайняті розвитком відносин з тим, чого інші не бачать і не розуміють. Іншим може бути непросто присвятити Богу якусь частину свого життя, і це нормально. Наші відносини з Богом відокремлені. Вони стосуються тільки нас, Його і нікого іншого. Духовний шлях індивідуальний, і його треба буде пройти самостійно.
ЗНАЧЕНННЯ САНГХИ
В якомусь сенсі духовний шлях – це вибір на користь відокремленості і простору, де є тільки ви і Бог. Мова йде про пошук того, що лежить за межами матеріального світу.
Ось чому майже всі духовні традиції говорять про сангху – про важливість духовної сім’ї або групи, з якою ви можете постійно підтримувати зв’язок. Це допомагає встановити контакт і жити в оточенні людей, що розуміють вас. Багато з нас потребують такої підтримки. У чималій мірі це пов’язано з іншим важливим фактором самотності – роз’єднаністю.
Наявність почуття взаємозв’язку з іншими людьми є важливим фактором боротьби з самотністю. Але знову ж таки мова йде про почуття, а не просто близькість. Це почуття взаємозв’язку може проявлятися у багатьох формах. Для духовних людей такий зв’язок може бути встановлений в індивідуальних, внутрішніх відносинах з Богом і в сангзі. Разом з тим ми усвідомлюємо і з повагою приймаємо той факт, що ми всі живемо в одному світі і підкоряємося одним і тим же законам. Ми – люди, і, живучи в матеріальному світі, пов’язані певними умовами. Щоб допомогти іншим впоратися із самотністю, ми можемо щонайменше співпереживати їм на їхньому шляху, яким би він не був. Адже який би шлях не вибрала кожна людина, мета в кінцевому рахунку у всіх одна і та ж.
Наші відносини з Богом носять надзвичайно інтимний і особистий характер. Саме ця істина призводить нас до розуміння, що духовний шлях індивідуальний, і кожен повинен пройти його сам. Звучить як виправдання почуття самотності, але це не так. Бог з нами. Бог – це «антарьямін», «мешканець серця». Він перебуває у нас всередині. Він не тільки завжди з нами, він ще і всезнаючий. Бог – одвічний свідок душі. Він – той, хто бачить, дозволяє всьому відбуваєтися і переживає все, що відбувається. Його присутність і свідомість пронизує все суще.
Просуваючись по духовному шляху, ми наближаємося до набуття благодаті для усвідомлення цієї істини. Бог дуже близький нам. Він всередині нас, він завжди з нами і постійно нас підтримує. Як вічний свідок Він знає наші почуття, думки і боротьбу. Бог навіть ближче до нас, ніж ми до себе. Багато традицій закликають Бога бути другом, наставником, коханим, батьком або матір’ю, і супроводжувати людину в його житті. Це дивовижно! Бог Сам хоче бути близький нам. Він незмінно перебуває у нас всередині і очікує, коли ми нарешті зможемо з Ним спілкуватися. Саме в цьому і полягає вся духовність. Її сенс у тому, щоб знайти Бога всередині себе.
ВНУТРІШНІЙ ЗВ’ЯЗОК
Вибір духовного шляху по суті є особистим переживанням. Цей вибір створює дистанцію між духовним і зовнішнім світом, але Бог завжди з нами. Наші з Ним стосунки виключають самотність. Духовна людина може жити в зовнішньому світі навіть серед тих, хто, можливо, не є духовним. Наша сангха також може допомогти не відчувати себе самотніми. Але це теж залежність, яка піде з часом і духовним зростанням.
Пустота і самотність, біль від того, що нас неправильно розуміють, роз’єднаність з оточуючими людьми та інші подібні почуття зникають, коли ми працюємо над своїми відносинами з Богом. Він чекає, коли ми звернемося всередину і знайдемо Його. Людина, яка досягла усвідомлення, знає ці істини. Вона не самотня, бо сприймає Бога всюди. Вона не відчуває себе невірно зрозумілою, тому що розуміє сама себе. Вона знає, що Бог з нею, і він все розуміє. Справжні йоги радіють любові Всевишнього, яка живе в них.
Пошук духовного шляху може позбавити вас від самотності і привести до більш багатого і повного життя з глибокими і відокремленими відносинами з Богом, будь ви навіть зовсім самотні або оточені тими, хто ще не знайшов свого Бога. Багато хто думає, що духовний шлях – це шлях самотності, але з прогресом і практикою цей ефект виявляється прямо протилежним. Духовний шлях веде до внутрішньої наповненості, розуміння і взаємозв’язку в багатьох аспектах життя.
Надалі ми ще трохи заглибимося в цю тему. Ми поговоримо про різні духовні образи життя і про те, чому тема духовності асоціюється з самотністю, труднощами, аскетизмом. Чому люди вважають, що духовність – доля загартованих йогів і анахоретів. Ми також розповімо про традиції, пов’язані з кожним конкретним способом життя. Ми поговоримо про те, чи виправдані вони; як застосувати цю інформацію до свого духовного шляху і яку практичну мудрість витягти з цих традицій.
Залишайтеся на зв’язку, щоб дізнатися більше про це питання.
Зараз люди по всьому світу підключаються через онлайн-платформи, щоб разом щодня практикувати садхану. Це відмінна можливість глибоко зануритися в неї з любов’ю і підтримкою нашого світового співтовариства.
Приєднатись до нас на Facebook та Instagram!
