Духовний шлях – це гра на виживання. Здолаємо ми власний розум і досягнемо своєї мети, або ж він візьме над нами верх і буде тримати нас в полоні цього кола сансари? Коло за колом, життя за життям ми сходимося з ним в цій битві. Розум піде на багато що, щоб переконати нас, що він сильніший; що він «хороший хлопець» і навіть кращий друг. Він скаже і зробить все, щоб змусити нас триматися за нього.

Найнебезпечніша гра, в яку ми можемо грати з нашим розумом, називається «Я зроблю це завтра».

В одному з недавніх постів ми говорили про різницю між мотивацією і дисципліною. Можна вважати мотивацію піднесеним почуттям, що спонукає нас рухатися вперед, а дисципліну інструментом, який підтримує нас в цьому русі.

Дисципліна вимагає постійної практики. Для багатьох саме слово «дисципліна» має негативний відтінок, бо ми відчуваємо або віримо, що змушені щось робити. Але що якщо розглядати її як вираження любові?

Тоді дисципліна стає тією якістю, яка дозволяє виявляти наші відносини з Божественним навіть коли це важко, навіть коли ми цього не хочемо, навіть коли розум затягує нас в безодню хаосу. Дисципліна стає усвідомленим вибором, коли ми вибираємо Бога і ставимо на перше місце наші відносини любові з Ним.

Але тут виникає одвічне питання: як же розвинути дисципліну?

ДЖАПА

Джапа дивовижна. Якщо ми ще не висвітлили її належним чином в цьому блозі, значить погано робимо свою роботу. Джапа – це постійне повторення Божественного Імені. За допомогою джапи ми починаємо заспокоювати осуджуючий розум, очищуємося і налаштовуємося на присутність Всевишнього і наші унікальні відносини з Ним.

Коли це відбувається, ми природним чином прагнемо проводити все більше часу в садхані і сєві, розвиваючи свої відносини з Господом. Таким чином джапа полегшує зміцнення дисципліни, необхідної для духовного шляху.

СТАНЬТЕ БІЛЬШ ІНТРОВЕРТНИМ

По суті потрібно почати говорити «ні» всьому, що вас відволікає. Усвідомлювати, як саме ви проводите свій час, і чітко уявляйте, який ви хочете повпливати на свій духовний шлях. Самота не менш важлива, ніж сангха. На самоті ми практикуємо садхану, залишаючись один на один з Господом. Стати більш інтровертним – не означає перестати спілкуватися з друзями та сім’єю. Це означає скоротити час спілкування з ними, щоб приділити його своїй садхані.

САМОАНАЛІЗ

Це, напевно, найважча частина. Проводьте щоденний самоаналіз, тобто щоденну практику роздумів. Витратьте п’ять хвилин перед сном, щоб задати собі питання: «У чому моя мета? Що я зробив, щоб досягти цієї мети? Які дії не допомагають її досягненню?»

Практикуючи щоденний самоаналіз, ми можемо побачити з висоти пташиного польоту все, що робимо – що корисно для нашого духовного шляху, а що ні – і отримати чітке уявлення про те, що ще потрібно зробити, щоб стати по-справжньому духовною особистістю.

У найближчі тижні ми підготуємо ще один пост про те, як проводити самоаналіз, а й цієї інформації для початку буде достатньо.

Дисципліна важлива, тому що коли ми говоримо: «Я зроблю це завтра», це означає, що ми вже програли. Тим самим ми підтверджуємо, що хочемо ще побути в цьому круговороті народження і смерті. Дисципліна не повинна нас лякати – вона може бути проявом любові. Це усвідомлена установка, яка проявляється кожен день, щоб ми могли присвятити себе відносинам з Богом.