Коли ми любимо свою справу, все важке стає легше. Коли ми любимо всю Землю і самих себе, ця усвідомленість спонукає нас діяти відповідально. Важлива кожна думка і кожна дія, оскільки всі вони отримують відповідний відгук.
Я скоріше гуманітарій і переконаний захисник матері-природи, але мої колишні дії не завжди точно відповідали цій філософії. Однак я з гордістю можу сказати, що любов до життя, природи і людства привела мене на духовний шлях, дозволивши зустріти мого Ґуру, Парамахамса Вішвананду. Ґурудев вчив мене, що перш ніж намагатися змінити світ, потрібно почати любити самого себе і самовдосконалюватися через садхану. Коли ми очищуємося тілом, розумом і душею, то стаємо сильнішими, і наші дії гармонізуються з волею природи, яка є частиною Всевишнього.
Через два роки практики Атма Крія Йоги я почав усвідомлювати своє дихання протягом усього дня, що в свою чергу дало мені усвідомлення дій і мислеформ. Але крім того я став виразніше відчувати людське невігластво, яке викликало у мене обурення. Наша планета хвора, а ми продовжуємо її експлуатувати. І де ж тут любов? І де ж тут справедливість?
У 2014 році я працював стажистом в районній лікарні, де не було лікарів-фахівців. Тому серйозних пацієнтів в більшості випадків стабілізували і відправляли в госпіталь в годині їзди. Якось увечері, коли я був на чергуванні, пролунав дзвінок з пологового відділення. Медсестри повідомили, що до нас надійшла жінка з можливими ускладненнями, так як під час попередніх пологів у неї були проблеми з виштовхуванням немовляти. Я оглянув її і відразу став домовлятися про переведення в госпіталь, де можна було провести екстрений кесарів розтин. Однак в цей час у жінки почалися активні пологи, і вже з’явилася головка. Я прийняв рішення залишити її у нас, так як ризик не доїхати до госпіталю і народити прямо в машині швидкої допомоги був занадто високий.
Як і слід було очікувати, жінка швидко втомилася і не могла виштовхнути малюка. Я негайно застосував спеціальну техніку натискання, якої мене навчила досвідчена медсестра на попередньому місці роботи. Повітря дзвеніло від напруги і криків, але коли немовля нарешті з’явилося на світло, в операційній повисла моторошна тиша. Він не кричав. Я змінив закривавлені рукавички, в яких приймав пологи, і зайнявся новонародженим. Я його обсушив, зробив відведення рідини з легенів і став намагатися змусити його кричати. Час минав, але малюк не плакав, залишаючись синім. Я не здавався і перейшов до наступного етапу – штучної вентиляції легенів. Але крику як і раніше не було, як, втім, і дихання, а недолік кисню міг негативно позначитися на мозку і розумовому розвитку. Тоді я вирішив зробити штучне дихання і приготувався до інтубації. І ось після двох циклів штучного дихання по Милості Всевишнього немовля нарешті закричало! Всі маніпуляції з його порятунку пройшли дуже швидко і зайняли не більше п’яти хвилин.
Протягом усього цього часу я робив джапа крію. Після порятунку матері та новонародженого я відчув, як у моєму серці розростається Любов, і відчув сильний вплив на серцеву чакру і область третього ока. Але в ту ж мить у мені спалахнула гордість за мої досягнення, і почуття Любові поступово згасло.
Ми знову підготували карету швидкої допомоги для відправки малюка на подальше обстеження під керівництвом неонатолога. На мій превеликий подив підсумкова документація виявилася неточною. Гострота ситуації була зменшена, щоб уникнути подальших ускладнень з нашої звітністю. Після деяких суперечок я зрозумів, що це було зроблено для статистики, щоб приховати нестачу обладнання нашої лікарні, а також неефективні дії персоналу. І чому тільки люди йдуть найкоротшим шляхом, викручуючись за чужий рахунок? Точні документи попередили б медиків госпіталю, і ті, можливо, вибрали б іншу тактику лікування.
Повернувшись додому, я про все розповів батькам і нарешті сів медитувати і займатися Атма Крія Йогою. Тоді мій гнів на подив швидко трансформувався. Я зрозумів, що не в силах ні на що вплинути, і повинен продовжувати заглиблюватися в себе, виправляючи власні дії і думки. Я повинен продовжувати самовдосконалюватися, щоб краще підготуватися і позбутися від свого невігластва за допомогою знання і Любові. Під час цієї практики Атма Крія Йоги я відчув стільки Любові, що у мене навернулися сльози на очі, і все тіло стало вібрувати її сполохами!
Коли ми очищуємося, то стаємо сильнішими, і нас не зачіпає навколишній негатив. Тоді ми можемо діяти праведно, не піддаючись емоціям. Після медитації мені випадково попався на очі красивий плакат із зображенням малюка, який медитує. Там був напис: «Якби кожну п’ятирічну дитину вчили медитувати і зосереджуватися на Любові, то в наступному поколінні світ би повністю змінився». Любов все змінює. Любов спонукає нас діяти праведно.
