З усіх великих бгакт ми часто звертаємось до Судами. Можливо, це тому, що він провів більшу частину свого життя окремо від фізичної присутності Кришни. Можливо, це тому, що його непохитна відданість перед обличчям багатьох і постійних викликів надихає нас. Можливо тому, що це одна з небагатьох історій, які викликають сльози в очах Ґуруджі, коли він їх розповідає. Якою б не була причина, історія Судами сидить у наших серцях, закликаючи нас розвивати непохитну віру та дружбу з Господом.

У історіях про життя Судами ми бачимо, що Господь не може відмовити нікому, хто любить Його, як Він біжить до тих, хто наближається до Нього.

Уривок із коментаря Парамагамси Вішвананди до Шрімад Бгаґаватам:

Коли Кришна вибіг зі свого палацу, усі дивилися на Нього. У цей момент Судама побачив що Кришна біжить до нього. Він просто стояв, склавши руки, і не знав, що робити. Як тільки охоронці побачили Кришну, вони випрямилися. Коли Кришна побачив Судаму, Він був сповнений такої любові, що почав плакати. Там стояв його давній друг. Кришна обійняв Судаму з любов’ю. Вони обоє плакали. Усі з благоговінням дивилися на них. Час зупинився, коли вони стали свідками справжньої дружби Господа.

Кришна підхопив худого Судаму на руки і заніс його до свого палацу. Він посадив Судаму на трон. Рукміні була спантеличена тим, що відбувається. Вона запитала себе: “Хто цей привілейований чоловік, який сидить на троні Господа?” Судама був надзвичайно радісний. Відповідно до звичаю «атіті дево бгава» (гість — Бог), Кришна негайно попросив Свою царицю: «Принеси молитовну тарілку!» Після цього Він омив ноги Судами Своїми сльозами. Такими відносинами між Кришною та Судамою була спантеличина навіть Рукміні. Це бачили всі, але не розуміли, що відбувається. Рукміні не наважилась запитати Крішну про це. Кришна обдув Судаму віялом і запропонував йому трохи їжі. Потім Він попросив його: «Прийми душ, одягнися, а потім ми поговоримо». Судама виконав вказівки Кришни. Після цього настав час обідати. Кришна годував Судаму своїми руками. Рукміні сказала: «Ти не годуєш нас, але ти годуєш Судаму?!» Вісім головних дружин Кришни були вражені, побачивши це, і сказали: «На скільки сильна любов Господа до Своїх друзів?» Ми, Його дружини, навіть не відчуваємо такої Любові!» Дивлячись на дружбу між Кришною та Судамою, вони зрозуміли, що цей Судама справді благословенний.