Багато хто з нас живуть з певним уявленням про самого себе, мовляв, я такий або я така собі …
Я сам часто я ловлю себе на думці, що «я не заздрісна людина». Але регулярна садхана відкриває мені те, чого я ніколи про себе не знав. Повірте, це лякає. Нелегко зустрітися віч-на-віч з найглибшими і темними страхами і істинами про себе. Насправді, для мене ці відкриття стали найстрашнішими. Его завжди створює у людині враження, що все в нього добре і позитивно, тому людина вважає себе хорошою. В нашій садхані ми віддаляємося від его, і саме так нам відкривається, що ми не ті, ким себе вважаємо.
Нещодавно я задався питанням: «Якщо людина відчуває два відсотки заздрості або вісімдесят відсотків заздрості, це ж все одно заздрість, вірно?»
Садхана підводить нас до точки самоаналізу, де ми можемо глибоко, пильно поглянути на себе і побачити, хто ми є насправді, а не той зовнішній образ, який створюємо в зовнішньому світі. Цей самоаналіз дозволяє нам працювати над своїми негативними аспектами і перетворювати їх у позитивні.
Коли Божественне бачить, що ми докладаємо певних зусиль, щоб змінитися, воно допомагає нам стати кращою версією самих себе.
Світ – це місце інтенсивної конкуренції, але ми ні з ким і ні з чим не конкуруємо. Нам просто потрібно працювати над самовдосконаленням і прагнути стати кращою версією самих себе. Це стає можливим завдяки щоденній садхані.
